Зрада в ЗСУ: Хто возить АТОвцям російський посуд

Зрада в ЗСУ: Хто возить АТОвцям російський посуд

Чи справді Міністерство оборони України закуповує для потреб української армії товари російського походження? Як виявилося: наполовину так, а наполовину ні.

Вчора інформаційний простір України сколихнула чергова #зрада: бійцям батальйону "Айдар", які стоять на передовій в районі Світлодарська, зі складів Міноборони видали одноразові ложки, виготовлені на Росії.

Джерелом інформації виступив волонтер з Дніпра Юрій Мисягін, який не гірше (а то й краще) будь-якої прес-служби інформує громадськість про стан речей на Світлодарській дузі. Він же ж і зазначив, що це вже не перший подібний випадок.

"У грудні 16-го року до батальйону "Айдар" вже "приходив" подібний одноразовий посуд. Тоді був великий скандал. Результати та висновки від того скандалу ми бачимо зараз. Час минув і ті, хто займаються забезпеченням батальйону, просто "поклали" на це і продовжили в тому ж дусі. МО, ау!", – написав Мисягін.

А й справді: здавалося б, що на четвертому році війни подібні речі мали б бути неприпустимими. Однак, розібравшись у ситуації більш детально, Depo.ua з'ясував, що не все так просто.

Для початку, ми звернулись до ряду волонтерів та військовослужбовців з питанням: чи не траплялась їм подібна #зрада зараз, або раніше? І, як не дивно, всі одноголосно запевнили, що з ними подібних речей не траплялося. Але повернімось до даного випадку.

З одного боку, Закону України "Про санкції", який діє з вересня 2015-го року, забороняє здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів Російської федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності Росії, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з Росії.

А з іншого боку, цей закон прописано так, що санкції визначені застосовуються виключно до юридичних та фізичних осіб, а не до товарів. Тому виробник, вказаний на упаковці, в якій прийшов цей скандальний одноразовий посуд, під дію санкційного законодавства не підпадає, адже ПАТ "Нижнекамскнефтехим" є приватною компанією, 75% якої взагалі володіє холдинг ТАИФ ("Татаро-американські інвестиції і фінанси"). Та й в санкційних списках РНБО її також немає.

Але й це ще не все. Як вдалося з'ясувати, даний одноразовий посуд виготовляється таки в Україні, але… все ж таки з російської сировини. Тобто, українська компанія (її наразі ідентифікувати не вдалося) цілком законно закуповує у нерезидента Російської федерації державної форми власності (ПАТ "Нижнекамскнефтехим" – найбільший у Європі завод у своєму роді) сировину (полістирол), з неї на території України виготовляє одноразовий посуд, і під грифом "Made in Ukraine" бере участь у тендерах Міністерства оборони через сервіс держзакупівель ProZorro.

Не кажучи вже про те, що термін придатності полістиролу дозволяє його зберігати на складах роками (а оптові партії обходяться дешевше), тому сировина могла бути закуплена й до "санкційного" 2015-го, а то й до "агресійного" 2014-го.

Як бачимо, з юридичної точки зору все чітко й законно. Хоча, в коментарях до скандального посту Юрія Мисягіна журналіст Андрій Младостін і це піддав сумніву.

 

 

Інша справа – моральна сторона питання. І хто знає, чи розкрився б російський слід, якби український виробник одноразового посуду так банально не "спалився" б. Адже тара на фото Юрія Мисягіна – це мішки, в яких надходить та сама російська сировина і які, чи то через недалекоглядність, чи то через тотальну економію, чи то через злий умисле, український виробник вирішив використати для упаковки готової продукції.

Чи знав виробник про те, що даний одноразовий посуд піде в українську армію? Напевно, знав. Чи розумів він, що це спровокує скандал та обурення як серед українських бійців, так і серед пересічних українських громадян? Мав розуміти, адже очевидність деяких речей просто неможливо піддати сумніву.

Крім цього, відверто дивує пофігістичне ставлення українського виробника до власної продукції, а саме – до її упаковки. Адже, як відомо, "зустрічають по одежині", а одежина будь-якого товару – його упаковка. Хоча, можливо виробник вирішив, що раз це тендерна закупівля, то над упаковкою цієї партії можна не паритись, адже на вітрини магазинів вона не піде. Але це також не красить виробника, тому що таким чином він демонструє неповагу до споживача – української армії.

Як би там не було, а завдяки посту Юрія Мисягіна у Facebook, та оперативній реакції українських ЗМІ, даний виробник напевно задумається над своєю поведінкою і, як мінімум, не буде більше так підставлятись російською упаковкою. А щодо російського походження сировини, то тут мають розбиратись компетентні органи.