Що дасть Україні статус союзника США поза НАТО

Що дасть Україні статус союзника США поза НАТО

Україна таки має шанс "дотиснути" Сполучені Штати Америки і отримати статус військового союзника з правами, близькими до країн-учасниць НАТО

 

Сьогодні вкотре було озвучено меседж, що Україна незабаром може стати союзником США поза НАТО. Цього разу про це сказав міністр оборони Степан Полторак.

"Є завдання, поставлене президентом України працювати в цьому напрямку... Ми ведемо переговори зі Сполученими Штатами. До кінця місяця в Україну прибуде радник високого рівня, який буде допомагати зближенню і співпраці з США" – заявив він в ефірі програми "Лівий берег з Сонею Кошкіною".

Насправді, це рішення, якщо воно таки буде прийнято Сполученими Штатами, може мати для України переломне значення не лише у війні на Донбасі, але й в геополітичних розкладах майбутнього.

Це дало б нашій державі право брати участь в спільних з Америкою оборонних ініціативах, військових дослідженнях і постачаннях обмежених видів озброєнь. На сьогоднішній день цим статусом володіють лише 16 країн: Австралія, Нова Зеландія, Японія, Південна Корея, Філіппіни, Таїланд, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Бахрейн, Кувейт, Марокко, Пакистан, Афганістан, Туніс і Аргентина.

 

 

До речі, раніше Україна вже просила у Вашингтона надати їй особливий статус, але у вересні 2014-го року Барак Обама відмовив у цьому проханні, заявивши, що у Києва, мовляв, і так є "спеціальний статус", який навіть вищий, ніж у основних союзників поза НАТО. Проте, зараз, якщо вірити Полтораку, ситуація змінилась, і приїзд до Києва американського радника високого рівня найкращий тому доказ. Та й на фоні нового загострення відносин між США і Росією з приводу Сирії, ці надії України не такі вже й безпідставні.

До того ж початок у цьому питанні вже покладено – 21 вересня цього року Палатою представників було прийнято закон H.R. 5094 "Про підтримку стабільності і демократії в Україні". Документ передбачає не лише зобов'язання США не визнавати Крим російським і продовжувати санкції проти Росії до повного виконання Мінських домовленостей, але й дає право на поставки "летальних оборонних систем озброєння".

Звісно, документ ще повинен бути прийнятий Сенатом США і підписаний Президентом, але важливий перший крок зроблено, і це не може не радувати. Нас. Тому що два роки наполегливих прохань Києва не пройшли даремно.

Що дивно, американські конгресмени чомусь вирішили, що зараз, під час стадії заморозки військового конфлікту на Донбасі, це питання більш на часі, аніж під час активних бойових дій восени 2014-го. Але то, як кажуть в таких випадках, їх право. А ще кажуть: краще пізно, аніж ніколи.

 

 

Тепер давайте розглянемо, що саме Україна виграє в конкретній ситуації з агресією Росії на своїх східних кордонах. Перше, що планує отримати Україна від цього статусу у практичній площині, це ті самі "летальні оборонні системи озброєння". За словами Степана Полторака, "ми будемо просити те, що необхідно в першу чергу: засоби ППО і протитанкові гармати".

І якщо з протитанковими гарматами все зрозуміло (за останніми даними на тимчасово окупованому Донбасі зараз перебуває близько 500 російських танків), то з засобами ППО можуть виникнути питання. Адже, як відомо, поки що військові літаки у бойових діях на Донбасі помічені не були і у розпорядженні "ДНР" і "ЛНР" їх немає. Зате є авіація безпосередньо у Росії і Київ, таким чином, очевидно хоче убезпечити себе від більш серйозних наслідків протистояння з північно-східним сусідом у разі загострення конфлікту.

Також не варто відкидати варіант, що заява щодо засобів ППО є в першу чергу політичною – з метою вкотре нагадати США і світу про те, що Україна бореться з російською агресією і в будь-який момент може піддатись відкритому нападу, а тому має бути готова відбити його.

Якщо американці справді нададуть нам дані види озброєння, то в очах світу це виглядатиме додатковим доказом того, що в Україні не громадянська війна, а справді україно-російське військове протистояння.

 

 

І на останок давайте спробуємо зрозуміти, наскільки реальним є отримання Україною омріяного статусу союзника США поза НАТО (який, до речі, в Україні сприймають як важливий крок до головної мети – членства в Північно-атлантичному альянсі).

Звісно, США розуміють, що Україна має проблему територіальної цілісності, що суперечить принципам НАТО. Однак, з іншого боку, в США можуть просто не бачити іншого варіанту розвитку подій, аніж прямо дати зрозуміти Росії, що Україна – це сфера їх впливу, зокрема військового, і знаходиться під американською "парасолькою". Також не виключено, що дане рішення стане не імпульсивно-ситуативним, а одним з пунктів реалізації складного таємного плану приборкання неадекватної Росії, до якого входять і санкції, і втягування дещо ослабленої вже РФ у військовий конфлікт у Сирії, і багато іншого.

Не варто також випускати з поля зору той факт, що Палата представників схвалила цей законопроект "Про підтримку стабільності і демократії в Україні" одноголосно. Що не може не радувати нас і вже неабияк переполошило росіян.

Також повинен нас обнадіювати і той факт, що американці, які так довго вели з Росією "холодну" та "інформаційну" війни за Україну і ось нарешті отримали право вважати її сферою свого впливу, досі не матеріалізували це право в щось більш серйозне, за консультативну допомогу та нелетальні види озброєння. Пора б уже американцям якщо не військові бази десь в Сумській чи Харківській області будувати, то хоча б постачати в Україну щось більш серйозне, аніж тепловізори та каски. І якщо США не хоче знову втратити Україну – то повинні більш активно рухатись в цьому напрямку.

 

 

Хоча й ризики для нас також є, і головний з них – можливе небажання американських сенаторів загострювати ситуацію в світі напередодні президентських виборів. А потім, після виборів, багато буде залежати від позиції самого президента, адже в кінцевому підсумку підписати даний Закон повинен саме він.

Звісно, на перший погляд з Хіларі Клінтон в України буде більше шансів, тому що Дональд Трамп не приховує свого захоплення Путіним. Однак, не все так просто. Як казав Леонід Кучма: "Місце сидіння визначає точку зору". Тому давайте стиснемо кулаки і запасемось терпінням. Скоро все має вирішитись в той, чи інший бік.