Чому миру на Донбасі не буде (КАРТА)

Мінські розмови про розведення сторін, створення зон безпеки і встановлення стійкого миру - це звичайна профанація і намагання Росії уникнути санкцій. Тому все це лише тимчасове явище, від якого, втім, виграє Україна

 

Тристороння контактна група у Мінську надсилає позитивні сигнали. Причому, лунають вони навіть зі сторони представників "Л-ДНР". Денис Пушилін заявив, що має бути підписаний документ, який може закріпити дотримання режиму припинення вогню і "зрушити ситуацію від перемир'я до миру".

У той же час російські ЗМІ з посиланням на джерело у підгрупі повідомили, що питання розведення сторін майже вирішене.

"Угода про розведення сторін напередодні була парафована на засіданні підгрупи з безпеки. На зустрічі в середу учасники контактної групи, як очікується, поставлять підписи під документом", - сказав співрозмовник агентства.

Він повідомив, що документ передбачає створення поблизу лінії зіткнення на Донбасі трьох зон безпеки, в яких передбачається розведення підрозділів на відстань не менше 2 км з кожного боку.

"Таким чином, будуть сформовані зони безпеки, кожна площею не менше 4 кв км. Йдеться про населені пункти Золоте, Петровське та Станиця Луганська. Контролювати дотримання домовленостей про розведення сторін в зонах безпеки будуть спостерігачі СММ ОБСЄ", - сказав він.

Що це за зони безпеки

Відразу хочеться повідомити, що дві з них знаходяться на Луганському напрямку (Золоте, Станиця Луганська) і одна у Старобешевському районі (Петрівське).

 

 

Варто нагадати, що переговори тристоронньої контактної групи щодо зон безпеки у Золотому, Петрівському і Станиці Луганскій ведуться досить давно. Спочатку було оголошено про те, що 16 червня радники глав держав "Нормандського формату" погодили три точки розведення сторін близько населених пунктів Станиця Луганська, Петрівське та Золоте. Потім 29 червня стало відомо, що сторони в Мінську погодили умови розведення сил на лінії розмежування, для початку, в двох районах Донбасу - близько населених пунктів Золоте і Петрівське. Але Золоте досить часто обстрілювалося, напружена ситуація була і в Станиці Луганскій, у той час в Петрівському, що під контролем бойовиків, напруга була через війну "диверсійних груп".

 

Чому саме ці зони

Справа в тому, що у березні було побудоване КПВВ "Золоте". Цей пункт розрахований на перетин 2 тисяч машин і 5 тисяч пішоходів щоденно. І спорудили його задля того, щоб розвантажити КПВВ у Станиці Луганській і Зайцевому, де стоять шалені черги. Головна мета - гуманітарна. Але робота КПВВ "Золоте" була заблокована бойовиками "ЛНР", пункт піддавався обстрілам і то працював, то закривався. Сьогодні ж загалом гуманітарна ситуація в "Л-ДНР" є критичною. У "Республіках" активно пахне банальним голодом без підтримки Росії, в якої також вже недостатньо ресурсів на тривалу підтримку Донбасу. Цілком можливо, що Золоте, Станиця Луганська розглядаються саме у якості напрацювань із поліпшення гуманітарної ситуації. Щодо Петрівського логіка не зовсім зрозуміла, оскільки жодного особливо стратегічного значення воно не має. 

І ось у цих місцях будуть створені зони безпеки. А гарячими точками, як і раніше, залишаться Авдіївська промка, точитимуться бої на Світлодарській дузі... 

Що буде далі

Бої продовжаться у дійсно гарячих точках, де насправді потрібно було б розводити сторони, якщо говорити про справжній мир. В Авдіївській промці, на Світлодарській дузі продовжиться війна диверсійних груп. Швидше за все, сторони відійдуть від використання великокаліберної зброї, обмежившись стрілецькою і поодинокими пострілами з 120-мм і 82-мм мінометів. У цей час місія ОБСЄ буде рапортувати про дотримання перемир'я у трьох зонах безпеки. 

Для чого це потрібно Росії? Москва сподівається уникнути продовження секторальних санкцій, про які говоритимуть у грудні. 

Під соусом перемир'я ватажки "Л-ДНР" почнуть наполягати на розгляді питань виборів, а Україна і надалі стоятиме на своєму - виведення російських військ і роззброєння бандформувань, контроль над кордоном, встановлення режиму тиші. 

Так чи інакше питання зайде в глухий кут і у гарячих точках продовжиться "тиха" війна або знову розпочнеться гаряча фаза із обстрілами та іншим. 

Повноцінного миру з трьома зонами безпеки не буде. Схоже, це розуміють всі. Але час грає на нас, бо чим довше триватиме навіть тимчасовий мир, тим більше у нас шансів нарощувати міць армії, щоб в майбутньому вирішити питання військовим шляхом. Бо жодна дипломатія повноцінно не поверне Донбас поки живий режим на Росії.