Крим без світла. Як окупанти піаряться і заробляють на проблемах півострова

Крим без світла. Як окупанти піаряться і  заробляють на проблемах півострова

Енергоблокада Криму використовується Кремлем для піару та "розпилу" російського бюджету. Та чи може реально прожити Крим без української електроенергії?

Енергетична блокада, яку запровадили активісти у рамках гібоидної відповіді на гібридну війну, фактично залишила Крим без електрики. 880 МВт на добу, які постачала Україна окупованому півострову, складали левову частку енергетичних потреб Криму. 

Наразі ситуація з енергопостачанням виглядає приблизно так. Потреби півострова в електроенергії  складають від 900 до 1200 МВт на добу. Генерація кримських електростанцій, як ТЕЦ, так і вітро- та сонячної генерації, в теорії має давати до 180 МВт на добу. На практиці Крим генерує близько 100 МВт.  Генерація мобільних ГТЕС, завезених окупантами, дає максимум 239 МВт на добу. На початку енергетичної блокади дефіцит електроенергії відповідно складав до 761 МВт на добу.

З 1 жовтня в Керченському проливі з’явився кабелеукладач китайської компанії, якій почав прокладати так званий “енергоміст” з Кубані. Цього тижня Володимир Путін прилетів до окупованого Криму, щоб особисто вирішити питання енергодефіциту півострову і попіаритись на запуску перетоку електроенергії по кабелю через Керченську протоку.

Путін у ролі головного електрика імперії виглядає непереконливо. 100 МВт  (в перпективі - 200), що йдуть у Керч, Керч з Феодосією і Щолкіне і забезпечують. Інфраструктурно можна, звісно, ще 200 подати за рахунок прокладення нще одного кабелю, та вони глобально не вирішують проблеми. А більше - підстанції не пропустять. Адже енергетична інфраструктура Криму побудована таким чином, що потужності надходять з материкової України, і потім розподіляються по Криму. Подати більші потужності з Керчі у зворотньому напрямку наразі неможливо - потрібно прокладати сотні кілометрів нових ЛЕПів в Криму і перебудовувати енергетичну інфраструктуру Кубані.

Про вирішення проблеми до травня Путін традиційно гібридно збрехав - в програмі енергозабезпечення Криму від російського Міненерго дедлайном зазначено 2020 рік. Мобільні ж генератори, завезені окупантами, не призначені для постійної генерації електроенергії. Частина з них вже не працює.

По факту в Криму складається наступна ситуація. Потенційні 200 МВт від перетоку по “енергомосту” створюють певний резерв для іншої частини Криму. Наразі найкраща ситуація з енергозабезпеченням у деяких районах Симферополя і Севастополя. На Південному березі ситуація гірша.  Все погано у селищах. Світло там з’являється на кілька годин на добу, розповідають самі жителі Криму Центру вивчення Росії та окупованих територій. Якщо не враховувати Севастополь,  замість 4 годин включення електроживлення, які мають відбуватися згідно з графіком, введеним з 1 грудня, населення теоретично може розраховувати на 5 чи 6 годин на добу зі світлом.

А тут ще опалювальний період несподівано почався. Погодні умови в Криму погіршилися. От ті 200 мегават через керченський “енергоміст” переважно  і підуть на потреби теплогенераці.  Звісно, якщо окупанти пріорітетно електрику віддадуть населенню, а не військовим частинам і підприємствам воєнпрому. До речі, половина енергоспоживання Євпаторії, наприклад, отримують військові бази окупанта. По факту військові бази для своїх потреб у величезних обсягах спалюють дизпаливо у генераторах, не призначених для постійної генерації. Електротранспорт стоїть. Підприємства переважно не працюють.

Росія може зробити ставку на власну енергогенерацію, якщо добудує ТЕЦ під Севастополем та Сімферополем. Ці електростанції Україна почала будувати під газотурбіни виробництва  Siemens. Перебудувати під інше обладнання їх практично неможливо. Корпорація Siemens не буде поставляти обладнання на окуповані території. За даними “Майдану закордонних справ”, наразі Росія намагається за фіктиними документами придбати ці газотурбіни ніби для російських ТЕЦ на материку щоб підпільно їх переправити у Крим.

Та проблема з ТЕЦ у іншому. Для майбутньої генерації треба тягнути окремий газопровід через Керченську протоку. Цей проект, якій потребує астрономічних витрат, активно лобіює “Газпром”. Тут його інтереси входять в конфлікт з електроенергетичними лобістами з РАО ЄЕС Росії, які також не проти розпиляти російський бюджет. Наразі гору взяли “електролобісти”.

При будь-якому розвитку ситуації, якесь суттєве покращення ситуації можливо при величезних капіталовкладення не раніше 2017-2018 року. Повне (теоретично) - до 2020 року. При цьому ціна окупації для Кремля зростає до захмарних бюджетів. І вона була б значно вищою, якби блокада почалася значно раніше.

Схоже, піаритись на польотах зі стерхами у Путіна виходить значно краще. Хоча для пропагадистської жуйки для внутрішнього споживання в Росії згодиться і таке. Та світліше в Криму від того не стане. Проблема енергозабезпечення Криму без України - дійсно проблема. І потреби жителів Криму в енергетичних розкладках Кремля будуть враховуватись в останню чергу.